Зачекайте

Регулювання підтримки переходу від аналогових до цифрових послуг

Регулювання підтримки переходу від аналогових до цифрових послуг

Анотація

Переведення публічних послуг в електронний формат дозволяє підвищити ефективність та прозорість надання таких послуг, покращити та спростити процес їх отримання. Цей процес переходу до цифрового формату вимагає підтримки законодавства та удосконалення відповідного нормативного забезпечення. В роботі розглядається актуальне питання підтримки цього процесу на рівні законодавства. Розглянуті ключові аспекти, направлені на забезпечення ефективності, безпеки та доступності цього процесу, такі як відповідність швидкому розвитку технологій, забезпечення переходу від паперового формату до цифрового, забезпечення потреб споживачів та рівного доступу споживачів до нових технологій. 

Ключові слова: цифровізація публічних послугелектронна публічна послуга, нормативно-правове регулювання переведення послуг в електронний формат

Вступ

За останнє десятиліття цифрові технології, а також проголошений урядом України курс на цифровізацію державних послуг трансформували економіку та суспільство, вплинувши на всі сфери діяльності та повсякденне життя. В основі цифрової трансформації лежать: віддалений доступ, цифрові дані, їхня безпека та захист. Водночас існування будь-якого цифрового сервісу чи послуг неможливе без якісного, безперебійного, оперативного та вільного доступу до даних, а також їх обігу, особливо тих, які утворені в процесі здійснення владних та управлінських функцій держави. Для впровадження цифровізації послуг, а отже для здійснення ефективної цифрової трансформації загалом необхідне ефективне регулювання цього переходу з боку законодавства.

Регулювання переходу до електронних послуг

 

Передумовою розвитку електронних послуг є організація електронної взаємодії державних інформаційних ресурсів. Електронні публічні послуги будуються не на існуючих бізнес-процесах та паперовій взаємодії між органами влади, а на електронній взаємодії з необхідними державними реєстрами та мінімізації впливу людського фактору на процес прийняття рішень, що зменшує забюрократизованість та підвищує антикорупційний та економічний ефект електронних послуг. Крім регулювання переходу до цифрового формату, законодавство має також регулювати процес надання послуг через усі канали. Мінімізація паперової взаємодії передбачає імплементацію в законодавстві принципу «цифровий перш за все».

В процесі розробки нових нормативно-правових актів для забезпечення вищенаведених умов має бути врахований ряд важливих аспектів, які розглядаються далі.

1. Розвиток технологій

Законодавство має розроблятись із оглядом на необхідність врахування тенденцій розвитку технологій, воно має бути гнучким та адаптуватись до нових форм надання послуг. Для цього при його розробці мають бути враховані обидві форми надання послуг – як існуюча, так і електронна.

В законодавстві мають бути врегульовані питання використання та функціонування державних реєстрів, а також питання взаємодії між реєстрами, інформаційними системами, кадастрами тощо. Зокрема, має бути забезпечена можливість змін в нормативно-правових актах для забезпечення покращення роботи реєстрів та усунення помилок і можливостей зловживань при роботі з реєстрами. Законодавство повинно також підтримувати процес вдосконалення реєстрів.

Також при розробці законодавства повинна бути передбачена можливість спрощення бізнес-процесів за рахунок зменшення кількості документів та відомостей, що подаються заявником, завдяки можливості потенційної інтеграції державних реєстрів, які містять потрібну інформацію. Це може бути визначене на підставі аналізу структури реєстрів та аналізу даних, які в них представлені.

Законодавство також має регулювати питання уніфікації даних в реєстрах за рахунок використання єдиних для усіх реєстрів довідників даних.

2. Відповідність потребам споживачів

На шляху до електронного суспільства, в якому громадяни та підприємства мають необхідні навички та можуть скористатися взаємопов'язаними електронними послугами: е-уряду, е-правосуддя, е-здоров’я, «розумного» енергопостачання чи транспорту, пріоритетними видами діяльності Міністерства цифрової трансформації є покращення доступу громадян до високошвидкісного Інтернету, кількість і якість онлайн послуг та цифрові навички громадян.

Якщо в законодавстві враховані обидві форми надання послуг – як існуюча, так і електронна, то воно гарантуватиме, що перехід до електронних послуг не викличе нерівності в доступі до послуг. Його отримають як ті споживачі, що віддають перевагу традиційним послугам, так і ті, хто віддає перевагу цифровій взаємодії, при цьому усі верстви населення матимуть доступ до нових технологій.

 

3. Підтримка переходу до режиму «без паперів»

            

Законодавство має підтримувати перехід від паперового до цифрового формату. Впровадження електронних послуг є важливою складовою переходу до режиму «без паперів». Можливість паралельної роботи існуючих та електронних варіантів послуг є корисною під час пілотування або впровадження м’якого запуску великих змін.

Національна нормативна база, що регулює інформаційні відносини в Україні, є комплексною, розгалуженою та достатньо детально регулює відносини у сфері поширення та використання даних у цифровому форматі. Національне законодавство у сфері даних включає закони та підзаконні акти щодо регулювання інформаційних відносин (за винятком законодавства про медіа), доступу до публічної інформації та регулювання відкритих даних, реєстрових даних та особливостей ведення окремих реєстрів. Порівняно з європейським регулюванням національне законодавство містить низку положень і норм, що відрізняються спрощеним механізмом отримання доступу до машиночитаної інформації та наділяє користувача даними більшим обсягом прав, водночас покладаючи на розпорядників таких даних значні зобов’язання для їх дотримання[1].

Нормативне регулювання переходу до режиму «без паперів» має також враховувати наступні аспекти:

- визначення правового статусу електронних документів та визначення норм, що стосуються електронних підписів;

- встановлення механізмів для електронної ідентифікації користувачів та забезпечення їх аутентифікації при взаємодії з електронними службами;

- встановлення вимог до захисту персональної інформації та забезпечення конфіденційності у електронному середовищі;

- забезпечення можливості контролю за процесами надання публічних послуг у електронному форматі, а також проведення аудиту для перевірки дотримання встановлених вимог та стандартів.

Висновки

Процес переведення публічних послуг в електронну форму вимагає нормативного регулювання. Для ефективної реалізації цього процесу законодавство має враховувати як існуючі, так і електронні форми публічних послуг. Ключові аспекти нормативного регулювання цього процесу відображені на схемі.


 


[1] Аналітичний звіт: відповідність законодавства України окремим положенням правового регулювання сфери відкритих даних у Європейському Союзі (https://tapas.org.ua/wp-content/uploads/2023/07/2023-07-03-093206.832183.pdf)

Коментарі (3)

  1. Вітаю
  2. Вітаю.